Практична робота №2

Тема: Практична робота «Ремонт побутових нагрівальних пристроїв»

Мета: ознайомити учнів з електронагрівальними приладами та навчити виявляти елементарні несправності електроприладів на прикладі електричної праски; сприяти вихованню бережливого ставлення до обладнання та інструментів; сприяти розвитку логічного мислення, моторики рухів.

Обладнання, матеріали, інструменти: електричні прилади, пробник, плакати, схеми.

Тип уроку:комбінований

Хід заняття:

I. Організація класу.

II. Вступний етап:

1. Актуалізація опорних знань.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

• Які побутові електроприлади вам відомі? Яке їх призначення?

• Що спільного та в чому відмінність цих приладів?

• Який вид енергії використовується в цих приладах для їх роботи?

1. Повідомлення теми, мети та завдань заняття.

III. Основна частина:

Вивчення нового матеріалу.

1. Правила безпечної праці при користуванні побутовими нагрівальними електроприладами.

Перед тим як вмикати електроприлад в мережу електричного струму, необхідно впевнитись у справності його струмопровідних елементів. Для цього потрібно перевірити стан ізоляційної оболонки електричного шнура, надійність кріплення деталей штепсельної вилки, вимикача, стан нагрівального елемента. Необхідно також з'ясувати, чи не торкаються оголені струмопровідні елементи корпусу електроприладу.

Якщо за зовнішніми ознаками не виявлено неполадок або ушкоджень, прилад можна вмикати в електромережу.

1. Технологія виявлення несправностей електроприладів та їх усунення.

Може трапитися так, що прилад не працює. Це означає, що неполадки виникли у закритих для огляду місцях приладу. Із метою виявлення та усунення неполадок прилад знеструмлюють та приступають до виявлення неполадок в елементах електричного кола електроприладу. Виявляють їх за допомогою електричного пробника або тестера після виконання демонтажних робіт.

Якщо виявилось, що несправний нагрівальний елемент, його замінюють новим. Закриті нагрівальні елементи ремонту не підлягають.

Несправність може бути як у самому приладі, так і в проводці або в електроарматурі квартирної освітлювальної мережі. Спочатку шукають несправність і визначають спосіб її усунення. Для цього застосовують контрольну лампу або інші способи перевірки.

У разі несправності електромережі (коротке замикання, перевантаження електромережі) спрацьовують запобіжники. Коротке замикання трапляється в електронагрівальних приладах, штепсельних розетках, лампових патронах. У вимикачах коротке замикання не виникає, бо в них уводяться два кінці одного й того самого (фазного) проводу.

Якщо запобіжники спрацьовують у момент умикання електроприладу (настільної лампи, чайника та ін.), причину несправності треба шукати безпосередньо в ньому. Цей прилад слід відразу ж відімкнути від мережі і вмикати тільки після перевірки та ремонту. Огляди елементів освітлювальної мережі, електроприладів, ремонт проводки, електроарматури виконують тільки при відімкненому джерелі електроенергії. Відмикають електропостачання вимикачами живильних ліній, які розміщені на квартирному щитку. Під час заміни запобіжників усі споживачі в квартирі відмикають.

Перевірка справності електронагрівальних приладів здійснюється в такій послідовності:

• Контроль справності струмопровідних жил електричного шнура.

• Контроль справності штепсельної вилки.

• Перевірка справності контактної колодки та контактних виводів приладу.

• Перевірка справності нагрівального елемента.

Така послідовність є загальною і обов'язковою майже для всіх випадків виявлення несправностей в електричному колі.

Усі роботи необхідно виконувати уважно і ретельно при вимкнутому з електромережі приладі.

Особливо ретельно необхідно з'єднувати струмопровідні жили проводів з контактами нагрівальних елементів. Слідкувати, щоб оголені частини проводів не з'єднувались між собою та з металевим корпусом приладу, оскільки це може призвести до короткого замикання та пожежі.

Якщо під час роботи електроприладу відчувається запах диму або помітне іскріння струмопровідних елементів чи прилад не працює, його необхідно негайно вимкнути з електромережі та повідомити про це дорослих.

В усіх галузях народного господарства працюють електромонтери по експлуатації електроустановок. Вони здійснюють запобіжний ремонт електротехнічного обладнання, тобто обслуговують його.

Робітник цієї професії вміє виконувати найпростішу електропроводку, встановлювати двигуни, світильники, захисну й установочну електроарматуру, виконувати огляд освітлювальних мереж та усувати пошкодження. Він повинен знати будову і принцип дії електродвигунів, генераторів, трансформаторів, апаратури розподільних пристроїв і приладів.

Ця професія вимагає акуратності, точності, уважності та дисциплінованості. Щоб здобути її, потрібні знання з математики, фізики, креслення, трудового навчання.

Професію електромонтера по обслуговуванню електрообладнання можна здобути в середніх професійно-технічних училищах.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Виконання практичної роботи

1. Інструктаж з безпеки життєдіяльності.

2. Виконання практичної роботи.

Практична робота проходить у груповій формі. Кожній групі видається нагрівальний прилад.

1. Ознайомлення (вид, назва, призначення) з нагрівальними електричними приладами. (записують у зошит)

2. Ознайомлення з паспортними даними. (записують у зошит)

3. Перевірка справності шнура праски.

4. Перевірка справності нагрівального елемента праски.

5. Перевірка справності інших елементів праски.

6. Ознайомлення з будовою терморегулятора праски.

У ході виконання учнями практичної роботи учитель обходить робочі місця, акцентує увагу на якість з’єднання струмопровідних елементів, на недопустимості з’єднання проводів між собою оголеними струмопровідними елементами, естетичності з’єднання та якості виконання робіт в цілому.

Демонструє зразки виконаних учнями ремонтних робіт електроприладів, порівнює якість їх виконання.

V. Підсумок уроку.

VI. Домашнє завдання.